Кирило Данилов, Концерн РРТ: «Ми не можемо лишити Україну без телевізійного сигналу»
Теги: КРРТ
Перегляди: 763
Дата: 2020-12-18 15:30:23
Автор: E.v.g.


Новий генеральний директор Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення - про перетворення в державного оператора телекому і інтернет-зв'язку, проєкт цифрової телемережі МХ-7, можливості увімкнути аналогове ТБ за два дні, тарифній політиці на 2021 рік і оптимізації структури.

У листопаді новим керівником Концерну РРТ став Кирило Данилов. Він замінив на цій посаді Сергія Мікрюкова. Новий генеральний директор - в структурі підприємства не новачок, оскільки раніше очолював Дніпропетровську філію.

Про стан Концерну на момент вступу на посаду пан Данилов розповідає, що отримав підприємство не в найкращому стані: «Але не можна і сказати, що це падаюче підприємство, яке потрібно банкрутувати. Перспективи є». Одну з перспектив він бачить у зміні ролі Концерну на ринку, а саме - в трансформації в державного оператора телекомунікацій. Вже до весни гендиректор планує побачити перші результати по виведенню компанії в прибуток.

Про ці плани, перспективи створення державної цифрової телемережі МХ-7, нових тарифах і переговорах з приватним оператором-монополістом цифрового ТБ «Зеонбудом», і про можливість включити аналогове телемовлення по всій країні за два дні Кирило Данилов розповів в інтерв'ю «Детектор медіа».

Ми хочемо вийти на ринок державних послуг

- Кирило, скажіть, хто зробив вам пропозицію очолити Концерн РРТ.


- Пропозиції я отримав від Юрія Федоровича Щиголя, керівника Держпецзв'язку, в структуру якої входить Концерн РРТ. У нас зараз склалася унікальна ситуація. Вперше до керівництва Концерном прийшла команда, яка складається з керівників обласних підрозділів. Ці люди вже працювали в системі і розуміють виклики та перспективи, які стоять перед Концерном в нинішніх умовах. В історії Концерну РРТ, такого ще не було.

- Ви формували цю команду? Хто увійшов до складу топ-менеджменту?

- Керівництво Держспецзв'язку дало мені повний карт-бланш на створення команди. Уже затверджено нову структуру дирекції Концерну. Виконавчим директором буде керівник Кіровоградської філії Олександр Ковальчук. У команду також увійшли керівник Волинської філії Сергій Семерей, що прийшов на посаду технічного директора, і директор Івано-Франківської філії Олег Петраш, який став директором з розвитку. Фінансовим директором Концерну буде Ольга Лур'є (була заступником гендиректора і деякий час виконувала обов'язки керівника. - Ред.). Це наша команда, яка буде вирішувати великі завдання.

- Що це за завдання? Як я розумію, свої ідеї щодо реформування Концерну ви запропонували керівництву Держспецзв'язку, і вони стали визначальними для вашого призначення?

- На жаль, протягом багатьох років в Концерні нічого не відбувалося. Ми завмерли в своєму розвитку в районі 70-х років минулого століття. Тоді була сформована структура, яка благополучно, без змін дійшла до сьогоднішнього дня. Технологічна революція не впливала на його розвиток. Концерн продовжував наполягати на тому, що основний напрямок його діяльності, трансляція ефірного телевізійного сигналу. Це дивно, але ми примудрилися проігнорувати кілька етапів технологічного розвитку цивілізації, замість того, щоб зайняти гідне місце в системі передачі даних використовуючи свою унікальну інфраструктуру для формування нових смислів свого існування і перетворення Концерну в високотехнологічне і високоприбуткову підприємство.

- Тобто ви хочете стати державним оператором телекомунікацій, в тому числі інтернет-зв'язку?

- Абсолютно правильно. Адже зараз у держави немає єдиного оператора, хоча потреба існує і держсектор витрачає чималі кошти на передавання даних, часто вдаючись до послуг приватних операторів, не всі з яких надають якісний продукт. Ми були свідками того, як голова обладміністрації не міг провести селектор з районами через те, що на місцях банально не було інтернету. А я не кажу вже про відеозв'язок, відеоспостереження, роздавання безкоштовного інтернету. Дрібні локальні оператори, просто не в змозі задовольнити зростаючий попит держструктур на мережеві послуги. Але сьогоднішнє керівництво країни, президент, профільні міністерства, керівники Держспецзв'язку - це молоді люди, які розуміють цінність реального зв'язку і передавання даних, без яких неможливо перейти на електронний документообіг, неможливо впроваджувати програми «Дія», «Держава в смартфоні», та й просто керувати державою, коли немає надійної системи передавання даних. І, звичайно, ми хочемо зайняти гідне місце в цьому ринку, до цих пір монополізованому приватними операторами

- Це основна мета, яка стоїть перед Концерном РРТ?

- Це одна з цілей. Концерн вимагав структурних змін і повинен був заробляти гроші, щоб приносити дивіденди державі. А Концерн РРТ в останні роки надавав послуги для діяльності інших операторів, але не брав участі в цій діяльності. Або скоріше брав у ній пасивну участь. І зараз наше завдання - перейти з пасивного в активного гравця. Це і більш ефективне використання інфраструктури, і мережа електричних зарядних станцій, тощо. У Концерну є потужності...

- І досить цінні земельні ділянки в центрах міст...

- Так, але у нас не стоїть завдання вкрасти два гектари і побудувати будинок. Стоїть завдання ефективно це використовувати. Крім того, у нас колосальний людський, географічний і технічний потенціал. Фактично вся країна покрита мережею підприємств.

- Ваш попередник Сергій Мікрюков проводив реструктуризацію Концерну, займався укрупненням структурних одиниць (філій) у великі адміністративні управління. Пан Мікрюков планував вивести компанію на рівень прибутковості до кінця 2020 року. Скажіть, чи зможе компанія з таким результатом завершити рік?

- До кінця року залишився місяць. Безумовно, за такий короткий проміжок часу дива не станеться. Ті завдання, які мій попередник ставив перед собою, здійснені не в повній мірі. Не можу говорити про причини. На мій погляд, тут були певні стратегічні помилки. Укрупнення буде, це частина стратегії щодо реформування структури. Тут ми не придумали нове, а пішли по шляху мобільних операторів. Цей процес до кінця року ми зможемо завершити. Наприклад, двох тижнів нам вистачило, щоб внести нові зміни до статуту підприємства.

- Раніше, при попередньому керівництві, Концерн не бачив себе в якості державного оператора телекомунікацій?

- Це частина нашої нової стратегії. Те, що держава потребує оператора, очевидно. Тому що колосальна кількість державних структур так чи інакше витрачають гроші на інтернет, передавання даних. До того ж питання в безпеці і ефективності в передавані цих даних. Зараз цим займаються сотні провайдерів, які не можуть об'єднати цей процес в єдину мережу. А це колосальні суми.

Подумайте, кожна районна адміністрація, відділення поліції, школи, лікарні - це сотні тисяч точок по всій країні, які так чи інакше платять гроші приватним структурам. А держава витрачає ці гроші. І, на наш погляд, буде ефективно, коли державні гроші буде освоювати і заробляти для тої ж держави державний оператор. При цьому він зможе надавати більш якісні послуги. У нас для цього є всі! Транспортні магістралі проходять через технічну базу Концерну. Тому на вежах стоять десятки вайфай-передавачів, і провайдери ними користуються.

- По суті, вам навіть не доведеться відвойовувати своє місце на ринку, ви просто заберете під своє крило весь державний сегмент?

- Ми не збираємося боротися за приватного споживача. Це дуже складно і вимагає зусиль, які повинні бути спрямовані в іншу сторону. Ми не хочемо цього, ми хочемо вийти на ринок державних послуг. У нас чисте В2В.

- Які засоби потрібні для реалізації цього проєкту - створення державного телеком-оператора?

- Ми не плануємо одним махом захопити всю країну. Зараз у нас є певні технічні засоби, які дозволять відразу після нового року починати надавати цю послугу. У нас є пропозиція щодо об'єднання оптоволоконних магістралей. Але про цей план ми будемо озвучувати пізніше, оскільки зараз йдуть переговорні процеси. Методологія та фінансування ще не оформлені в певний проєкт.

Інвесторами МХ-7 можуть бути медіагрупи

- Чи передбачені кошти для проектів Концерну в бюджеті на наступний рік?


- Ми не бюджетне підприємство, і ми не користуємося бюджетними грошима, ми держрозрахункове підприємство.

- Але, наприклад, бюджетне фінансування розглядалося для запуску мультиплексу МХ-7.

- Якщо держава доручить нам створити МХ-7, то, напевно, захоче за нього заплатити. На сьогоднішній день, наскільки нам відомо, в бюджеті не закладені витрати на новий мультиплекс. Але є ж маса інших варіантів. Є державно-приватне партнерство, є групи компаній, які хочуть брати участь в медіаринку або хочуть скласти конкуренцію «Зеонбуду». Наша функція - заробляти гроші для держави, а не витрачати його гроші. При цьому я не кажу про приватне фінансування. Є державні банки, які за рівнем, функціоналу і ефективності не поступаються приватним банкам.

- В якому стані ви отримали підприємство? Які є заборгованості перед Концерном РРТ і у самого Концерну?

- Я не скажу, що ситуація в Концерні є чудовою. Я його отримав місяць тому не в найкращому стані. Але не можна і сказати, що це падаюче підприємство, яке потрібно банкрутувати. Перспективи є.

- За який період ви хочете вивести Концерн в прибуток?

- За досить короткий - менше року. Перші результати будуть до весни. Нам колись розсиджуватися. Адже все дуже швидко змінюється. Телекомпанії отримують гроші за рахунок рекламодавців, і вони постійно шукають шляхи доставки свого сигналу до кінцевого споживача. І чим далі, тим менше вони дивляться на нас як на організацію, яка повинна достукатися до конкретного споживача. Є інтернет, супутник, все що завгодно. І як тільки ці структури зможуть приєднати рекламодавців безпосередньо з користувачами, то наша роль зведеться до нуля. Адже в інших технологіях телекомпанії отримують гроші за доставку сигналу від користувача, а з нами вони тільки витрачають. Тому ми будемо першими, від чиїх послуг вони відмовляться. Тому у нас повине бути безболісніший перехід для Концерну. Адже ми розуміємо, що протягом п'яти років ефірна доставка сигналу буде йти до зменшення.

- Для чого зараз будувати МХ-7?

- Це державна політика. Є таке поняття, як інформаційна безпека. Це дуже важливо для нашої країни, що має агресивного сусіда і знаходиться практично в стані війни. До того ж наш північно-східний сусід веде досить агресивну інформаційну війну. І не може в цій ситуації держава опиратися тільки на одного приватного оператора, який поширює все телебачення в країні. Тому створення МХ-7 в першу чергу направлено на забезпечення подушки безпеки.

- Чи зможете ви запустити МХ-7 в наступному році?

- Нам ніхто не ставив терміни запуску, та й такі завдання чітко не артикульовані. Але ми дуже хочемо зробити це в 2021 році.

- Хіба цього завдання у вас немає? Ще на початку року Нацрада отримала інформацію від УДЦР по частотах і створила можливості для побудови мультиплексу. Для цього проєкту не вистачало тільки фінансування - близько 300 млн грн.

- Так, УДЦР, усе прорахував, але коли Концерн створював стратегію побудови МХ-7, то гроші на цей проєкт в бюджет не закладали. Ми не можемо хотіти або не хотіти запустити проєкт. Для цього потрібні гроші. І в сьогоднішній ситуації до кредитування потрібно ставитися з побоюванням. Концерн може не витягнути обслуговування такого чималого кредиту.

- Що ж тоді робити? Бюджетне фінансування, як ви говорите, не варіант. Кредит також. Ви розглядаєте приватні інвестиції?

- Якісь зусилля докладаються. На допомогу у вирішенні ситуації планує прийти Міністерство культури. У них в планах взяти цей проєкт під крило і з нашою допомогою побудувати мультиплекс. Крім того, ведеться активна робота з інвесторами.

- Хто може стати цими інвесторами?

- Умовно - медіагрупи. Чому ні? Адже як тільки на ринку з'являються два оператора, то створюється ринкова ситуація. Адже зараз «Зеонбуд» диктує умови всім, і нам в тому числі. Вони займають монопольне становище на ринку, впевнені, що ми їх не відключимо, тому не реагують на наші розумні вимоги і поводяться не по-партнерськи. Вони монополісти і роблять все що завгодно. Так само вони поводяться з телекомпаніями. Не думаю, що медіагрупи дуже ними задоволені. І, як стало відомо, Антимонопольний комітет оштрафував їх майже на 26 мільйонів за таку політику зловживання монопольним становищем.

- Тобто курує створення МХ-7 зараз Міністерство культури і інформаційної політики, а Концерн - тільки технічний партнер цього проєкту?

- Ми будемо партнером, спробуємо здешевити цей проєкт. Частина нашої аналогової інфраструктури може бути використана для цього проєкту. І це буде не 300 млн, а значно менше. Все залежить від обладнання, яке буде закуповуватися, і від потужностей передавачів. Технічний план у нас є. Який план по фінансуванню? Якби не ковід, держава б вирішилося на цей проєкт. А зараз як?

- Чи є умови, при яких МХ-7 може окупиться?

- Не знаю. Це не зовсім коректне питання. Теоретично - ця історія окуповується. Наприклад, «Зеонбуд». Він багато разів окупився. Але зараз ситуація змінилася, і навіть платоспроможність медіагруп зараз інша.

- Ви зараз очікуєте на рішення Мінкульту?

- І бюджету, адже Мінкульт не може брати гроші з повітря.

- Стривайте, ви ж тільки що говорили про приватні інвестиції і про те, що зараз у держави інші пріоритети.

- Зараз ведуться переговори. Ми можемо готувати лише проєкти. А рішення і вибір проєкту з точки зору національної безпеки - за державою. У нас є СБУ, РНБО, маса органів, які беруть участь в цьому питанні.

- Боротися за фінансування будуть інші структури. Що тоді залежить від вас для того, щоб МХ-7 відбувся?

- Ми готові його побудувати. Я вважаю, що поява альтернативного оператора ефірного телебачення позитивно позначиться на ринку і інформаційної безпеки. Хоча б тому, що на сьогодні «Зеонбуд» не виконав своїх інвестиційних зобов'язань повною мірою. Але вони не визнають наявність «білих плям». Звичайно, вони обіцяли виправити ситуацію з модуляцією і з можливістю оповіщення. Але виправлять чи ні - невідомо. Вони монополісти. Що їм можна зробити? Ми ж їх не відключимо ні за яких обставин. Ми не можемо залишити Україну без телевізійного сигналу.

Ми підвищуємо ціни на рівень інфляції.

- Чи підписано новий договір з «Зеонбудом» на 2021 рік?


- Ми в процесі підписання. Ми запропонували нові тарифи, в них немає нічого незвичайного. Ми пішли від суб'єктивізму в цій історії. Ми взяли рішення суду з приводу тарифів на цей рік, і застосували до цих тарифів ринкові мультиплікатори - офіційну інфляцію. І віддали їм цей договір.

- Як вони відреагували на підвищення тарифу?

- Коли я говорив, що вони ведуть себе не зовсім по-партнерськи, то мав на увазі те, що, наприклад, вони не бачать причин для підвищення цін. Але я не розумію, як українська компанія, вступаючи в переговорний процес з державним підприємством, може говорити про те, що вони не бачать причин для перегляду тарифної політики, не враховуючи інфляцію, офіційно заявлену в країні. Ми тільки хочемо на цей відсоток збільшити тариф, а вони кажуть: ми не хочемо. Але як не хочемо?

- У минулому році історія з ростом тарифів закінчилася судами, які Концерн програв у суперечці з «Зеонбудом».

- Це була інша історія. Я вважаю, що правова позиція Концерну в цій суперечці була помилковою. Оскільки Концерн пішов шляхом з'ясування собівартості послуги тощо. Але це ринкові відносини, і ми повинні входити в цю площину. Тому що собівартість - це суб'єктивна оцінка ситуації. І ми дозволили «Зеонбуду» в цій ситуації виступити гарно і скориставшись помилками, примусити Концерн, підписати не зовсім об'єктивний договір. Але я думаю, що таких помилок ми вже не допустимо.

- Тобто історія з підписанням договору на наступний рік не повинна закінчиться судом?

- Я сподіваюся на це. Тому що це було б нерозумно.

- Медіагрупи підтримують таке подорожчання? Минулого разу вони були активними учасниками переговорів.

- Вони не можуть не бути учасниками цих переговорів. Але ми прибрали з наших міркувань суб'єктивізму і застосували тільки ринкові мультиплікатори.

- Наскільки зростає тариф?

- За два роки - на 11,3%. Адже ми не підвищували ціни ні за 2019 й, ні за 2020 роки. І навіть у формуванні ціни не враховували передбачувану інфляцію 2021 року. Я вважаю, що ми підійшли максимально лояльно до цього питання. Після нашого підвищення «Зеонбуд» підвищить ціни на свої послуги, і, звичайно ж, медіагрупи не прийдуть в захват. Але ситуація така. Не можу рахувати гроші «Зеонбуду», але він заробляє достатньо.

- Яка у вас тарифна політика для інших партнерів?

- Така ж. Ми підвищуємо ціни на рівень інфляції. Багато партнери не погоджуються. Але інфляція - це об'єктивний показник. Підвищуються ціни на газ, на хліб, на зарплати - на все.

- Національна суспільна телерадіокомпанія України деякі FM-радіопередавачі переносить з веж Концерну на об'єкти приватних операторів (або за новими передавачами укладає угоду не з Концерном). Але не у всіх містах Нацрада їй дозволила перенести передавачі з веж Концерну, тому що це б зменшило покриття (наприклад, у Львові). Що ви плануєте робити, щоб Концерн не втрачав клієнтів, які через більш дешеву ціну обирають інших операторів, хоча їх спорудження можуть бути гірше, давати менше покриття?

- Буває. Ситуація наступна: ми не можемо для одного клієнта запропонувати іншу тарифну політику в порівнянні з іншими. Приватні оператори мають одну-дві вишки і тарифами можуть грати, як захочуть. Наша мережа висотних об'єктів сформувалася давно. А у них є можливість трохи змінити географію вишок і поставити їх в більш вигідних для мовників місцях. Але ми не можемо конкурувати з дахами, оскільки там майже все безкоштовно. Тому ми просимо Нацраду не дозволяти радіостанціям розміщуватися де завгодно. Адже можна домовиться з ОСББ і за три копійки прикрутити антену будь-якої радіостанції. Як ми можемо з таким конкурувати? Наша єдина можливість - звертатися до регулятора ринку і просити сприяти нам як державній структурі. Адже слідувати за демпінгом - це шлях в нікуди.

Ми можемо увімкнути аналог по всій країні за два дні.

- Давайте поговоримо про аналогове мовлення. Де ще у вас залишилися аналогові передавачі?


- У нас дуже цікава ситуація. Ми готові до будь-якого розвитку подій. Але це не випадковість, а далекоглядність. Ми думали про те, що, можливо, країні потрібно буде посилити аналог в якомусь регіоні, тому всю мережу аналогового мовлення ми зберегли. Причому не тільки свою мережу, а й мережу всіх каналів, незважаючи на те, що медіагрупи хотіли продавати обладнання приватникам. Ми їм це обладнання не віддали, порахували, що це стратегічно неправильно. Зараз, швидше за все, буде посилення аналогового мовлення в зоні ООС. З цього приводу готується рішення Кабміну. А ми до цього готові. І після натискання кнопки ми можемо почати мовити де завгодно і в будь-який момент. Адже в країні може виникнути форс-мажор, і ми ніколи не повинні забувати про те, що у нас тільки один приватний ефірний провайдер телебачення.

- Якщо уявити фантастичну історію, при якій «Зеонбуд» відключає телебачення...

- Тоді ми беремо і вмикаємо його.

- Скільки вам потрібно на це часу?

- Два дні. Ми зможемо увімунути всю країну. Про всяк випадок постелили соломину. Ніяких витрат підтримку цього обладнання не потребує.

- Які підстави для продовження аналогового мовлення? Адже в Плані використання радіочастотного ресурсу значиться заборона на використання технології аналогового телебачення після 31 грудня 2019 року.

- У нас є постанова Кабінету Міністрів. І на днях буде рішення, що продовжує можливість аналогового мовлення.

- У цьому році була історія, пов'язана з тим, що Концерн РРТ не потрапив в список підприємств, які не підлягають приватизації. Яка ситуація зараз?

- Я навіть не знаю, як Концерн можуть приватизувати навіть без внесення в цей список. Це не реально. Поки я таких загроз і теоретичних можливостей не бачу. І такі завдання не ставить партія, уряд і Держспецзв'язку.

- Чи очікуються в Концерні скорочення? Адже в цьому році, за словами керівників філій, скорочення пройшло на рівні 28% штату.

- Структура Концерну базувалася на обласних філіях, які були окремими юридичними особами. Структура філій повністю була підпорядкована цьому завданню з великою бухгалтерією, секретарями, юристами, помічниками, тощо. Зараз в процесі реструктуризації велика кількість місць буде підлягати скороченню. Відсоток назвати не можу, тому що в кожній філії різна структура, кількість людей, підходи до експлуатації. Але скорочення будуть, інакше Концерн припинить своє існування.

Фонд заробітної плати на сьогодні становить 80% від того, що ми заробляємо. Наприклад, в місяць ми заробляємо 30 мільйонів, з них 20 мільйонів йде на зарплати, а 10 мільйонів платимо за електроенергію. А як же розвиток? Кількість послуг, що надаються зменшувалася, а структура не змінювалася. Тому ми будемо проводити укрупнення.

detector.media (мовою оригіналу)


 


Наші друзі та партнери:

Ми на

приєднуйтесь

<<
Ефірне телебачення та радіомовлення в Україні 2006-2021
>>